Постійне посилання: http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/52bd87ed180bb/view_print/

Сергій Дацюк Консультант корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика", експерт у сфері комунікації, управління та стратегування.

ЦІЛІ РЕВОЛЮЦІЇ

27 грудня 2013, 16:00

Революція відбувається не на Майдані. Майдан має сенс лише тоді, коли під час Майдану політична та економічна еліта інтелектуально працюють над соціальними, політичними і економічними змінами в країні. Коли еліта розчиняється в Майдані, захоплюється протистоянням з владою, ніяких змін в країні не відбувається.

Майдан революцію поки що не породив. Бунт роблять маси, революцію роблять інтелектуали. Так завжди було, і так завжди буде. Якщо інтелектуали самоусуваються від інтелектуальної роботи по корінних перетвореннях суспільства, бунту мас недостатньо для того, щоб революція відбулася.

Водночас інтелектуали, мізки яких промиті постмодернізмом, в принципі не здатні до радикальних соціальних перетворень. Постмодернізм, що виник в результаті бунтівних, але не революційних подій 1968 року у Франції, принципово не може породжувати революції – це неможливо згідно його принципового змісту (множинність істин, заперечення тотальності будь-якого фундаментального принципу).

Постмодернізм не породжує революцій – тільки бунти. Щоб здійснити революцію в Україні, потрібно звільнитися від постмодернізму. Здійснити соціальні інновації сьогодні може лише конструктивізм.

Враховуючи кардинальність змін, які необхідно здійснити в країні, вже зараз можна спрогнозувати – скоріше за все нинішня українська революція буде довгою. Подібно до Великої Французької революції вона може тривати не один рік, зі своїми контрреволюціями і повторними революціями.

Які цілі може мати ця повільна і тривала революція?

Потрібно спочатку зрозуміти, що не є і не може бути цілями революції. Цілями революції не є ті завдання, які з'явилися в зв'язку з громадянським протестом: покарання учасників силового розгону Майдану, зупинка переслідування та протиправних дій влади чи асоційованих з нею бандитів та мажорів проти учасників Майдану, ліквідація обмежень права на мирні зібрання і т.д. Це все відстоювання права на громадянський протест. Ці дії потрібні, але вони не є власне цілями революції. Такі вимоги не ведуть до принципової зміни ситуації в країні, бо влада виконує ці вимоги під тиском Майдану. Розійдеться Майдан, і все досягнуте по цих напрямках може бути втрачено.

Цілі революції мають за своїм змістом виходити за межі безпосереднього буття Майдану.

Я спробував сформулювати цілі революції, яка має відбутися в Україні.

1. Документальна фіксація зовнішньополітичної орієнтації України з чітким відношенням до Євросоюзу, Митного Союзу, ЄврАзЕС, НАТО, США, Китаю і т.д., де було б чітко заборонено пряме та опосередковане порушення для влади цієї орієнтації в будь-яких державних угодах з зовнішніми суб'єктами.

Мета – створити правове поле зовнішньополітичної орієнтації, норми якого жодна влада не зможе нехтувати, проводячи політику в інтересах окремих груп впливу всередині країни чи за її межами.

2. Розробка, узгодження та прийняття ІННОВАЦІЙНОЇ Конституції України, з іншими принциповими підходами, з іншою структурою розділів. Тобто це має бути на 90% нова Конституція. Це має відбуватися за такою схемою: 1) всенародне обрання Конституційної Асамблеї, яка буде створювати публічний текст Конституції; 2) розробка Асамблеєю техзавдання (загальні принципи змісту, принципи викладу змісту, цілі кожного розділу); 3) всенародне обговорення техзавдання; 4) написання тексту проекту Конституції за техзавданням нанятими спеціалістами з варіантами формулювань, які виносяться на обговорення Асамблеї; 5) обговорення та узгодження проекту Конституції Асамблеєю; 6) опублікування проекту Конституції та всенародне її обговорення; 7) опублікування ідей та пропозицій, які не ввійшли в текст з обґрунтуванням, чому саме вони не ввійшли, внесення в текст Конституції відкинутих ідей, які підтримує народ; 8) винесення Конституції на всенародний референдум, результати якого не потребують затвердження Парламентом.

Мета – розробити принципово новий тип Конституції, яка діятиме в мережевому світі, де роль держав послаблюється, роль місцевих громад, корпорацій та наддержавних утворень посилюється.

3. Встановлення повного громадянського контролю над державним бюджетом та муніципальними бюджетами. Бюджет має виконуватися он-лайн день-в-день, хвилина-в-хвилину публічно. Має бути закон, за яким заборонено проводити будь-які операції бюджету, які не є публічними. Бюджет має бути представлено в зрозумілій широкому загалу структурі. Заплутувати і ускладнювати структуру має бути законодавчо заборонено.

Мета – повністю унеможливити ситуацію, коли гроші з бюджету за законними схемами (серед яких "тендерна схема") розподіляються між обраними корпораціями чи просто розкрадаються.

4. Прийняття закону про публічний ресурс з принципом "публічний ресурс належить народу України". Віднесення до публічних ресурсів корисних копалин, інфраструктур та інших економічних та соціальних утворень, які створюються різними суб'єктами діяльності і служать всьому народу.

Інвентаризація всіх родовищ корисних копалин в Україні, опублікування цієї інформації з конкретними іменами власників та всією фінансовою інформацією по їх використанню.

Інвентаризація стану інфраструктур. Розробка планів відновного використання інфраструктур, які мають стати основою формування наступних державних бюджетів. Введення практики генеральних угод держав та муніципій з корпораціями, які вкладають свої ресурси в частини інфраструктур, де був б передбачений обмін публічних вигод на корпоративні вигоди.

Мета – публічні ресурси мають служити народу, а не корпораціям.

5. Розукрупнення олігархічних бізнесів. Від національної угоди про добровільне розукрупнення олігархічних бізнесів до примусової націоналізації.

Мета – повністю знищити олігархів як силу, яка корумпує державну та муніципальну владу в країні.

Більш докладно дивіться роботу "Ідеї революції" (2011)

6. Ротація еліт, прозорі соціальні ліфти. Це означає громадянський контроль за партійною діяльністю та партійними виборчими списками, прозору кадрову політику держави та муніципальної влади і т.д.

Мета – досягнути вертикальної мобільності, яка унеможливлює масові невдоволення узурпацією влади окремими соціально-економічними угрупованнями.

Для цих цілей не має принципового значення, хто їх досягне – Майдан через нелегальні легітимні засоби, опозиційні політики через легальні і частково легітимні засоби шляхом використання тиску Майдану на владу чи сама влада легальним, але нелегітимним чином під тиском Майдану.

Цілі будь-якої революції досягаються шляхом прийняття законодавчих, виконавчих та судових рішень, спрямованих на соціальні зміни в країні. Ці рішення не можуть за будь-яких обставин бути прийняті на Майдані. Навіть щодо можливості випрацювання таких рішень на Майдані в мене великі сумніви.

Ходіння на Майдан – це велика спокуса відчути себе причетним до чогось важливого. Але в історії найважливіше ніколи не відбувалося на майданах.

Для досягнення цілей революції потрібна легалізація революційного простору інтелектуальної комунікації. Майдан – не місце для інтелектуала. Це не його формат, не його робота. Його робота – мислення, рефлексія, генерування революційних ідей, формулювання принципів та норм, які стануть основою нового законодавства та нових виконавчих рішень. Це і є справжня інтелектуальна звитяга і інтелектуальна мужність.

Без досягнення якої-небудь з вище запропонованих цілей революція в Україні не буде закінчена. Тобто революція в Україні закінчиться тільки тоді, коли всі ці цілі будуть досягнуті.

Розуміємо ми це чи ні, хочемо чи не хочемо, можемо чи не можемо – ми приречені на досягнення цих цілей.

Ми можемо зробити це послідовно, обираючи тих лідерів, які розуміють ці цілі, і тоді все відбудеться з мінімальними втратами, або можемо йти за лжелідерами, які цих цілей не розуміють, і тоді втрати будуть набагато більші.

Всяка балаканина і всілякі гучні гасла про боротьбу з бандитською владою чи боротьбу з корупцією є беззмістовними без цих цілей.

Гасла "...геть!" викиньте геть. Гасла "слава...!" залиште нащадкам. Потрібні змістовні гасла, що виникнуть в процесі реалізації вище запропонованих змістовних цілей.

Всякі більш дрібні завдання можуть ставитися, але вони не мають стосунку до революції.

Громадянські протести поза вирішенням цих завдань революцією не є і не можуть нею стати.

© 2000-2013 "Українська правда"

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.pravda.com.ua

Керівник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Олена Притула
E-mail редакції: ukrpravda@gmail.com
Webmaster: webmaster@pravda.com.ua