ВИСНОВКИ СЕМІНАРУ "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНЕТ В УКРАЇНІ"
від 22 травня 1998 року

Всебічно обговоривши проблеми розвитку Інтернету в Україні та можливий вплив на цей процес Указу Президента України "Про деякі заходи щодо захисту інтересів держави в інформаційній сфері" N 346 від 22.04.98 р., учасники семінару прийшли до таких висновків:

Мережа Інтернет не існує як єдина корпоративна чи централізована система. Вона є, фактично, комплексом технічних засобів та організаційних угод, які дозволяють різним локальним або корпоративним мережам обмінюватися між собою будь-якою інформацією (в тому числі й даними). Для передачі даних Інтернет використовує телекомунікаційні засоби (первинну та розподільчу мережі), які в межах України практично повністю належать Укртелекому. Українські сегменти мережі Інтернет розбудовані та утримуються без залучення бюджетних коштів. Оператори мережі (організації, що забезпечують кінцевим користувачам доступ до неї) не є у прямому підпорядкуванні Держкомзв'язку, якому Указ висуває розпорядження. Деякі державні установи використовують цю мережу для власних потреб на загальних засадах, як і інші користувачі. Існуюча мережа Укртелекому та Інфокому недоступна переважній більшості наукових, освітніх, медичних установ, інших держбюджетних організацій та неурядових організацій через високі тарифи.

Відсутність конкретизації в Указі залишає багато питань. Зокрема, незрозуміло, яким чином Указ користувачів Інтернету України, непричетних до державних таємниць або інших державних справ, що потребують захисту, окрім того, природньою є постановка питання про використання тих чи інших засобів передачі інформації для організацій з першим відділом, коли повноваження відповідної служби поширюються лише в тій частині, яка стосується режимної інформації і не можуть стосуватися інших аспектів діяльності організації. Неясні механізми та терміни виконання Указу.

Як відомо з досвіду інших країн, спроби держави регулювати використання Інтернет можуть суттєво погіршити ситуацію з обміном даних і розвитком їхньої інформаційної інфраструктури. Користь Інтернету найвідчутніша тоді, коли до нього залучено широкі кола користувачів, коли він стає загальнонаціональним (наприклад, як у США). Будь-які фінансові або політичні (штучні) обмеження спричинають відставання країни як в інформаційному, так і в демократичному плані, що загрожує, зокрема, Україні, де фінансові можливості потенційних користувачів дуже обмежені.

У разі, якщо цей Указ буде впроваджуватись без змін, додаткових роз'яснень чи доповнень, наслідком може бути монополізація цього сегменту комунікаційного ринку, зростання і так найвищих цін в Європі на послуги Інтернету і обмеження використання каналів доступу до світових ресурсів Інтернету. Це знизить рівень навчання в вищих навчальних закладах, обмежить доступ науковців до науково-технічної інформації і приведе до згортання міжнародного наукового інформаційного обміну та міжнародної наукової, та освітньої співпраці. Негативний вплив таких обмежень дійсно становитиме суттєву загрозу державній безпеці України.

Викликає сумнів питання про технічну можливість та правильність вибраного рішення, якщо воно спрямоване на контроль інформаційного обміну з метою захисту державної таємниці. Засобами кількох операторів мережі, що працюють з виходом до Інтернету, сьогодні, коли з одного боку автономний вихід до світових інформаційних мереж можливий мінімальними технічними засобами, а з іншого боку, обсяг інформаційного обміну зростає у кілька разів щороку, єдиним реалістичним шляхом захисту інформації, що становить державну таємницю, є розвиток відомчих інтрамереж, з обмеженими, контрольованими та жорстко регламентованими правами доступу. Саме цим шляхом розвивається захист критичної інформації в усьому світі.

Сьогодні, коли в Європі триває процес дерегуляції телекомунікацій (Інтернету, тощо) в рамках Європейського союзу, цей Указ в Україні, витлумачений некоректно, може призвести до поглиблення інформаційної ізоляції України, що суперечить загальним тенденціям в Європі.

Рішення учасників семінару:

Доручити Оргкомітету семінару направити в Антимонопольний комітет та Верховну Раду України лист від семінару з коротким викладом змісту дискусії та висновків.

Звернутися до Адміністрації Президента України з запитом надати в пресі роз'яснення того, наскільки Указ Президента стосується мережі Інтернет (як електронної пошти та середовища розповсюдження відкритої інформації, а не мережі передачі даних).

Для пошти  Редакція XYZ НаУКМА

ICQ UIN 3747859